наслухати
НАСЛУХАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Довідатися з розповідей, чуток про що-небудь; прочути.
2. Багато почути, довідатися. * Образно. Повноводий Славуто! Немало наслухав І немало зазнав на віку (Перв., І, 1958, 210).
НАСЛУХАТИ, аю, аєш і рідко НАСЛУХУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. неперех. Напружуючи слух, старатися почути що-небудь; прислухатися. Розкрив [Семен] широко заспані очі, наслухає: ..це парубки співають! (Март., Тв., 1954, 100); Він довго лежав з відкритими очима, наслухав, як десь далеко на лугу радісно виграє Петрів баян... (Грим., Син.., 1950, 23); Ходить [Підпара] страшний, високий, волочить тінь за собою.. і все наслухує (Коцюб., II, 1955, 68); Хворий підвів голову, наслухував хвилину (Ірчан, II, 1958, 177).
2. перех. Те саме, що слухати. В вишневім саду Ночувала, різних пташок Наслухала (Нар. лірика, 1956, 312); Любили наслухати Молодші про одважних гайдамак (Рильський, II, 1957, ЗО); // Слухати, прислухатися потайки; підслухувати. Розмову десь-то наслухала крізь вікно (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 26).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наслухаю | наслухаємо |
2 особа | наслухаєш | наслухаєте |
3 особа | наслухає | наслухають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наслухатиму | наслухатимемо |
2 особа | наслухатимеш | наслухатимете |
3 особа | наслухатиме | наслухатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наслухав | наслухали |
Жіночий рід | наслухала | |
Середній рід | наслухало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наслухаймо | |
2 особа | наслухай | наслухайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наслухаючи | |
Минулий час | наслухавши |