насмішкуватість
НАСМІШКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. насмішкуватий 2. Ватя вийшла в прихожу і переглянулась з матір'ю. В її очах виявлялась насмішкуватість (Н.-Лев., IV, 1956, 95); В її дзвінкому молодому голосі чулася майже одверта насмішкуватість (Перв., Материн.. хліб, 1960, 115).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | насмішкуватість | насмішкуватості |
Родовий | насмішкуватості, насмішкуватости | насмішкуватостей |
Давальний | насмішкуватості | насмішкуватостям |
Знахідний | насмішкуватість | насмішкуватості |
Орудний | насмішкуватістю | насмішкуватостями |
Місцевий | на/у насмішкуватості | на/у насмішкуватостях |
Кличний | насмішкуватосте | насмішкуватості |