наставництво
НАСТАВНИЦТВО, а, с . Діяльність, що полягає в поданні допомоги порадами, навчанням і т. ін.; заняття наставника (у 1 знач.). Слід всіляко підтримувати й розвивати благородний рух наставництва, шефства ветеранів праці над молодими виробничниками (Рад. Укр., 9.XII 1973, 1); Ударництво, стахановський рух, наставництво, рух за комуністичне ставлення до праці є кращим засобом виховання усіх трудівників (Хлібороб Укр., 12, 1975. 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | наставництво | наставництва |
Родовий | наставництва | наставництв |
Давальний | наставництву | наставництвам |
Знахідний | наставництво | наставництва |
Орудний | наставництвом | наставництвами |
Місцевий | на/у наставництві | на/у наставництвах |
Кличний | наставництво | наставництва |