насторожуватися
НАСТОРОЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. , НАСТОРОЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Ставати напружено-уважним, зосередженим; виявляти напружену увагу, занепокоєння, тривогу. Коли знадвору долинали звуки - Олекса насторожувався (Кочура, Зол. грамота, 1960, 341); Гервасій знає, як дражнять його заочі, тому між селянами він завжди недовірливо і допитливо насторожувався (Стельмах, І, 1962, 22); Коли ж прочувся Остапів голос й усі козацькії голови піднеслися, усі козаки насторожилися (Вовчок, І, 1955, 333); Саме в той час, коли мама принесла нам дуже смачну юшку, дідусь чогось насторожився (Збан., Мор. чайка, 1959, 130); * Образно. Збори насторожилися, з великою увагою слухали його вдумливе слово (Горд., II, 1959, 315).
@ Вуха (уші) насторожилися у кого - хто-небудь став напружено-уважним, зосередженим, почав прислухатися. Одразу ліниве його обличчя ожило, уші насторожились, очі .. заграли веселим блиском (Вас., І, 1959, 166); Замовк [Атта Троль] на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися (Л. Укр., IV, 1954, 195).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насторожуюся | насторожуємося |
2 особа | насторожуєшся | насторожуєтеся |
3 особа | насторожується | насторожуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насторожуватимуся | насторожуватимемося |
2 особа | насторожуватимешся | насторожуватиметеся |
3 особа | насторожуватиметься | насторожуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | насторожувався | насторожувалися |
Жіночий рід | насторожувалася | |
Середній рід | насторожувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насторожуймося | |
2 особа | насторожуйся | насторожуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | насторожуючись | |
Минулий час | насторожувавшись |