наступальний
НАСТУПАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до наступу; який має характер наступу. Страйки 1912 року мають характер наступальний, а не оборонний (Ленін, 23, 1972, 192); Бойову наступальну пропаганду проти релігійних пережитків ведуть лектори-атеїсти (Ком. Укр., 2, 1965, 54); Суддя повела обережну, але наступальну розмову (Збан., Переджнив'я, 1960, 45); // Який служить для наступу. Наступальна зброя.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | наступальний | наступальна | наступальне | наступальні |
Родовий | наступального | наступальної | наступального | наступальних |
Давальний | наступальному | наступальній | наступальному | наступальним |
Знахідний | наступальний, наступального | наступальну | наступальне | наступальні, наступальних |
Орудний | наступальним | наступальною | наступальним | наступальними |
Місцевий | на/у наступальному, наступальнім | на/у наступальній | на/у наступальному, наступальнім | на/у наступальних |