нативізм
НАТИВІЗМ, -у, ч. 1. Філософська і психологічна концепції, згідно з якими раціональне відношення до життя є вродженою, а не набутою якістю людини. // психол. Теоретична позиція, яка підкреслює значення спадковості, тобто біологічних причин поведінки людини. // Концепція, за якою здатність до сприймання простору й часу властива людині від природи та існує апріорно, не розвиваючись у процесі досвіду. 2. Негативне ставлення місцевого населення до іммігрантів. 3. Теорія і політика, основним змістом яких є протиставлення інтересів корінного населення та іммігрантів на користь перших.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нативізм | нативізми |
Родовий | нативізму | нативізмів |
Давальний | нативізмові, нативізму | нативізмам |
Знахідний | нативізм | нативізми |
Орудний | нативізмом | нативізмами |
Місцевий | на/у нативізмі | на/у нативізмах |
Кличний | нативізме | нативізми |