натоптаний
НАТОПТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до натоптати. Натоптаний нами ешелон скажено нісся на захід (Головко, І, 1957, 59); *Образно. Аж до левади тягнеться її садок, густо натоптаний спіднизу кущами смородини, калини (Вас., І, 1959, 270); Сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем (Стельмах, II, 1962, 89); // у знач. прикм. Катерина від стіжка принесла натоптаний фартух сіна і поклала в жолоб (Чорн., Потік.., 1956, 14).
2. у знач. прикм., розм. Міцної будови, повний, гладкий (про людину). Це був молодий ще, але натоптаний чоловік, кругловидий і вгодований (Мик., II, 1957, 284); Він слухає якісь гарячі доводи присадкуватого, натоптаного дядька (Логв., Давні рани, 1961, 134).
3. діал. Уторований. Та ось він покинув натоптані стежки (Фр., VIII, 1952, 33).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | натоптаний | натоптана | натоптане | натоптані |
Родовий | натоптаного | натоптаної | натоптаного | натоптаних |
Давальний | натоптаному | натоптаній | натоптаному | натоптаним |
Знахідний | натоптаний, натоптаного | натоптану | натоптане | натоптані, натоптаних |
Орудний | натоптаним | натоптаною | натоптаним | натоптаними |
Місцевий | на/у натоптаному, натоптанім | на/у натоптаній | на/у натоптаному, натоптанім | на/у натоптаних |