натяжка
НАТЯЖКА, и, ж. Неправомірне допущення чого-небудь, штучність. Думка про "Слово о полку Ігоревім" як про попередника дум XVI- XVII ст. спокуслива.. Аналогії з радянською поезією в даному випадку, звичайно, можуть здатися натяжкою (Від давнини.., І, 1960, 118); Читач суворий: він ніколи не простить письменникові натяжки, фальші, брехні (Смолич, Перша книга, 1951, 39).
НАТЯЖКА, и, ж. Дія і стан за знач. натягати1, натягти1 і натягатися1, натягтися 1. Екіпажі повискакували з люків, зосереджено, без команди, ще раз почали оглядати машини: перевіряли ходові частини, натяжку гусениць, пальці ведучих коліс (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 647).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | натяжка | натяжки |
Родовий | натяжки | натяжок |
Давальний | натяжці | натяжкам |
Знахідний | натяжку | натяжки |
Орудний | натяжкою | натяжками |
Місцевий | на/у натяжці | на/у натяжках |
Кличний | натяжко | натяжки |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | натяжка | натяжки |
Родовий | натяжки | натяжок |
Давальний | натяжці | натяжкам |
Знахідний | натяжку | натяжки |
Орудний | натяжкою | натяжками |
Місцевий | на/у натяжці | на/у натяжках |
Кличний | натяжко | натяжки |