натякнути
НАТЯКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до натякати, натякувати. [Семен:] Щось таке натякнула [Одарка] про Микиту, ніби боїться його... (Кроп., І, 1958, 91); Катерина натякнула Устині про її колишній гонор (Чорн., Визвол. земля, 1959, 170); Бачура слухав, прицілюючись, як би йому натякнути про своє (Чаб., Тече вода.., 1961, 48); Хлопець і слівцем не натякнув про свою пригоду (Донч., Вибр., 1948, 18).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | натякну | натякнемо |
2 особа | натякнеш | натякнете |
3 особа | натякне | натякнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | натякнув | натякнули |
Жіночий рід | натякнула | |
Середній рід | натякнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | натякнімо | |
2 особа | натякни | натякніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | натякнувши |