нацуплювати
НАЦУПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЦУПИТИ, плю, пиш; мн. нацуплять; док., перех., розм. Надівати що-небудь, перев. з труднощами натягуючи. Декотрі [есесівці], не кидаючи зброї, похапцем нацуплювали на себе в кущах цивільне, зривали з себе нагороди та відзнаки (Гончар, III, 1959, 451); Він зупинився і з важким сопінням почав нацуплювати на лисину руду шапку (Речм., Весн. грози, 1961, 96); Нацупив [Йонька] на себе сто раз латаний кожух і, не сказавши нікому слова, вийшов надвір (Тют., Вир, 1964, 88); Лисий лейтенант нацупив каску, затяг пояс (Загреб., Шепіт, 1966, 83).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нацуплюю | нацуплюємо |
2 особа | нацуплюєш | нацуплюєте |
3 особа | нацуплює | нацуплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нацуплюватиму | нацуплюватимемо |
2 особа | нацуплюватимеш | нацуплюватимете |
3 особа | нацуплюватиме | нацуплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нацуплював | нацуплювали |
Жіночий рід | нацуплювала | |
Середній рід | нацуплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нацуплюймо | |
2 особа | нацуплюй | нацуплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нацуплюючи | |
Минулий час | нацуплювавши |