нацьковувати
НАЦЬКОВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЦЬКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка. 1. кого, ким. Спонукати до нападу на кого-небудь (про собаку). Жінки стояли навколішки вже другу годину.. Як тільки хто похитнеться - нацьковують [есесівці] собаку (Хижняк, Тамара, 1959, 197); - Хіба і ти [Федір] такий, як твій батько? Прийшли до нього заколядувати, а він собакою нацькував... (Мирний, III, 1954, 43); Ледве розчепили сватів. А Ломака репетує: - Музики, грайте марша оцим злидням! Павле, нацькуй собаками! (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 92).
2. кого на кого, кого, перен., розм. Викликаючи вороже ставлення, підбурювати проти кого-небудь. Буржуазія нацьковує робітників однієї нації на робітників іншої, стараючись роз'єднати їх (Ленін, 19, 1950, 403); - Розумна [бариня] яка - люди третій рік як орють, а вона нацьковує дурнів... (Панч, II, 1956, 392); Гітлер був тим лютим псом, якого світова буржуазія нацьковувала на Країну Рад, щоб стерти її з лиця землі (Цюпа, Україна.., 1960, 69); Я кляну за катом ката В моїй невольницькій глуші, Що нацькував на брата - брата, Відкинув душу від душі (Граб., І, 1959, 347); - Я розумів, що мені зовсім не слід з нею [Вовчихою] сваритися, бо вона могла б нацькувати на мене когось із поліції (Сміл., Сашко, 1954, 115).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нацьковую | нацьковуємо |
2 особа | нацьковуєш | нацьковуєте |
3 особа | нацьковує | нацьковують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нацьковуватиму | нацьковуватимемо |
2 особа | нацьковуватимеш | нацьковуватимете |
3 особа | нацьковуватиме | нацьковуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нацьковував | нацьковували |
Жіночий рід | нацьковувала | |
Середній рід | нацьковувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нацьковуймо | |
2 особа | нацьковуй | нацьковуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нацьковуючи | |
Минулий час | нацьковувавши |