національний
НАЦІОНАЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до нації, національності, пов'язаний з їх суспільно-політичною діяльністю. Мудра ленінська національна політика возз'єднала нас у державу, про яку мріяли віками, і за це йшли на смерть кращі сини України (Панч, В дорозі, 1959, 244); - Коріння національного гноблення таїться в пануванні поміщиків та імперіалістичної буржуазії (Головко, II, 1957, 524).
2. Власт. певній нації, національності; який відображає їх характер, особливості. Віктор був у національному грузинському одязі, який дуже йому личив (Донч., V, 1957, 460); Кожна національна культура [народів СРСР] вбирає в себе надбання інших братніх культур і насамперед багатої російської культури (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 11); // у знач. ім. національне, ного, с. Те, що виражає характерні особливості якої-небудь нації. Інтернаціональне виражається лише в національному і через національне, бо безнаціональної культури не існує (Рад. літ-во, 1, 1961, 26).
Національна мова - мова нації, що склалася на грунті мови тієї народності, з якої розвинулася дана нація, сформувавшись, закріпилася в літературі і стала літературною мовою нації. На відміну від мов народностей, національні мови мають порівняно меншу розпорошеність, більшу інтеграцію діалектів (Нариси з діалектології.., 1955, 13).
3. Державний, який належить даній країні або стосується її народу. Національною гордістю радянського народує є те, що він перший у світі відкрив славетну епоху в історії людства - епоху переходу від капіталізму до комунізму (Наука.., 8, 1959, 1); - Здається, він [Гальванеску] почесний член національної сільськогосподарської академії у Бухаресті (Смолич, І, 1958, 50).
Національний доход - частина сукупного, створеного працею населення країни за певний період суспільного продукту, яка залишається після заміщення спожитих засобів виробництва. Найбільш узагальнюючим показником підвищення добробуту народів є зростання національного доходу (Наука.., 4, 1961, 14).
4. Стос. до окремої, нечисленної національності. З'їзд [IX з'їзд КП(б)У] цілком схвалює роботу ЦК серед нацменшостей, зокрема утворення національних районів і сільрад (польських, єврейських, німецьких, болгарських та ін.) (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 259); Національна область.
Національна меншість - національність, яка за чисельністю становить меншість порівняно з основною масою населення країни. Етнографи були членами різних урядових комісій у справах національного районування, .. працювали у відділах національних меншостей при Виконавчих Комітетах Рад і т. д. (Нар. тв. та етн., 3, 1962, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | національний | національна | національне | національні |
Родовий | національного | національної | національного | національних |
Давальний | національному | національній | національному | національним |
Знахідний | національний, національного | національну | національне | національні, національних |
Орудний | національним | національною | національним | національними |
Місцевий | на/у національному, національнім | на/у національній | на/у національному, національнім | на/у національних |