начерк
НАЧЕРК, у, ч. Малюнок, що намічає лише найважливіші, загальні риси того, що повинно бути зображене. У 1843 р. Шевченко відвідав Україну, зробив багато зарисовок, етюдів, начерків, а також композицій до майбутніх картин (Мист., 2, 1963, 19); // Щось незакінчене, намічене лише в загальних рисах (про літературний твір, доповідь і т. ін.). Численними переробками Панас Мирний досягав життєвості та яскравості образів, лишаючи в архіві чорнові начерки, плани, різні редакції - сліди наполегливої праці (Рад. літ-во, 18, 1955, 227).
2. Те саме, що нарис 2. На смерть Тихонравова Франко відгукнувся грунтовним начерком, присвяченим його біографії і науковій діяльності (Рад. літ-во, 3, 1957, 51).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | начерк | начерки |
Родовий | начерку | начерків |
Давальний | начеркові, начерку | начеркам |
Знахідний | начерк | начерки |
Орудний | начерком | начерками |
Місцевий | на/у начерку | на/у начерках |
Кличний | начерку | начерки |