начиняльний
НАЧИНЯЛЬНИЙ, а, е. Стос. до начинювання; який служить для начинювання.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | начиняльний | начиняльна | начиняльне | начиняльні |
Родовий | начиняльного | начиняльної | начиняльного | начиняльних |
Давальний | начиняльному | начиняльній | начиняльному | начиняльним |
Знахідний | начиняльний, начиняльного | начиняльну | начиняльне | начиняльні, начиняльних |
Орудний | начиняльним | начиняльною | начиняльним | начиняльними |
Місцевий | на/у начиняльному, начиняльнім | на/у начиняльній | на/у начиняльному, начиняльнім | на/у начиняльних |