начиняти
НАЧИНЯТИ, яю, яєш і НАЧИНЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧИНИТИ, чиню, чиниш, док., перех. 1. Наповняти, набивати чим-небудь внутрішність чогось (про щось їстівне). - А чоловік чистить, крає та береже його [свиняче м'ясо], одно варить, інше в димах коптить, начиняє ним ковбаси (Фр., IV, 1950, 124); // Виготовляти таким способом яку-небудь кількість чогось. - От якби можна було ковбас начинить, то-то б добре було, - поралась коло кендюхів та кишок стара Шумиха (Морд., І, 1958, 110); * Образно. Радянські люди про життя дбають - заокеанські іуди бомби начиняють (Укр.. присл.., 1955, 432).
2. перен., розм. Постачати у великій кількості (які-небудь думки, ідеї і т. ін.). - Облиш мої нерви! - закричав Гейнц. - Мені остогидло все на світі: і оці безконечні відступи, і оцей танок смерті, і брехня, якою нас начиняють, як сосиски фаршем (Загреб., Європа 45, 1959, 83).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | начиняю | начиняємо |
2 особа | начиняєш | начиняєте |
3 особа | начиняє | начиняють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | начинятиму | начинятимемо |
2 особа | начинятимеш | начинятимете |
3 особа | начинятиме | начинятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | начиняв | начиняли |
Жіночий рід | начиняла | |
Середній рід | начиняло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | начиняймо | |
2 особа | начиняй | начиняйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | начиняючи | |
Минулий час | начинявши |