НЕБУДЕННО. Присл. до небуденний. Степ лежить тихий, повитий млою, і силует вітродвигуна на далекім відділку маячить якось небуденно (Гончар, Тронка, 1963, 121); Наша сучасна молодь по-своєму красива, їй хочеться мислити високо, романтично, небуденно (Літ. Укр., 18. XII 1962, 2).