невпізнанний
НЕВПІЗНАННИЙ, а, е. Який настільки змінився, що його важко або зовсім неможливо пізнати. Забуте світом темне село Джурів за два роки радянської влади стало невпізнанним (Д. Бедзик, Плем'я.., 1958, 92); Він з народженням дочки став просто невпізнанний, став говіркіший, привітніший, не такий категоричний в усьому, як досі (Гончар, Тронка, 1963, 301).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невпізнанний | невпізнанна | невпізнанне | невпізнанні |
Родовий | невпізнанного | невпізнанної | невпізнанного | невпізнанних |
Давальний | невпізнанному | невпізнанній | невпізнанному | невпізнанним |
Знахідний | невпізнанний, невпізнанного | невпізнанну | невпізнанне | невпізнанні, невпізнанних |
Орудний | невпізнанним | невпізнанною | невпізнанним | невпізнанними |
Місцевий | на/у невпізнанному, невпізнаннім | на/у невпізнанній | на/у невпізнанному, невпізнаннім | на/у невпізнанних |