невсипний
НЕВСИПНИЙ, НЕУСИПНИЙ, а, е. Те саме, що невсипущий 1, 2. Приморські ночі непроглядні в липні, Та пронизати вміють їх наскрізь Юнацькі очі, пильні і невсипні (Бажан, Вибр., 1940, 174); Хіба ж утечеш через оті товсті стіни, через вікна гратовані, через охорону невсипну? (Збан., Єдина, 1959, 169); Він в неусипнім чатував дозорі з темінню глухою віч-на-віч (Бичко, Простота, 1963, 51); Дуже піклувався за нашого брата невсипний Комар. Ні світ ні зоря, а він уже кахикає на подвір'ї. Переживає - чи ми не заснули навіки (Ковінька, Кутя.., 1960, 27).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невсипний | невсипна | невсипне | невсипні |
Родовий | невсипного | невсипної | невсипного | невсипних |
Давальний | невсипному | невсипній | невсипному | невсипним |
Знахідний | невсипний, невсипного | невсипну | невсипне | невсипні, невсипних |
Орудний | невсипним | невсипною | невсипним | невсипними |
Місцевий | на/у невсипному, невсипнім | на/у невсипній | на/у невсипному, невсипнім | на/у невсипних |