невтомність
НЕВТОМНІСТЬ, НЕУТОМНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. невтомний, неутомний. Ользі завжди було приємно, коли хтось похвалить її працьовитість, спритність її рук, її невтомність (Вільде, На порозі, 1955, 191); Благословенна пора молодих поривань, невтомності й дерзань! (Ле, Мої листи, 1945, 5).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | невтомність | невтомності |
Родовий | невтомності, невтомности | невтомностей |
Давальний | невтомності | невтомностям |
Знахідний | невтомність | невтомності |
Орудний | невтомністю | невтомностями |
Місцевий | на/у невтомності | на/у невтомностях |
Кличний | невтомносте | невтомності |