невідхильний
НЕВІДХИЛЬНИЙ, а, е. Якого не можна відвернути, уникнути; невідворотний. - Я тілько почував невідхильну потребу щодня бачити її (Фр., IV, 1950, 287); Життя з невідхильною переконливістю доводить, що тільки при соціалізмі можливий справжній розквіт вільної художньої творчості (Мист., 2, 1962, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невідхильний | невідхильна | невідхильне | невідхильні |
Родовий | невідхильного | невідхильної | невідхильного | невідхильних |
Давальний | невідхильному | невідхильній | невідхильному | невідхильним |
Знахідний | невідхильний, невідхильного | невідхильну | невідхильне | невідхильні, невідхильних |
Орудний | невідхильним | невідхильною | невідхильним | невідхильними |
Місцевий | на/у невідхильному, невідхильнім | на/у невідхильній | на/у невідхильному, невідхильнім | на/у невідхильних |