негордий
НЕГОРДИЙ, а, е. Якому не властиві гордість (у 3 знач.), зарозумілість, пиха; простий. - Це люди негорді, наші люди. З усім народом розмовляють (Донч., VI, 1957, 232); // Який не виражає гордості, зарозумілості, пихи. Хоча брати не забували, що вони сидять у самого пана, але і їхня недовіра починала осідати від огнистого напою і негордого слова (Стельмах, Хліб.., 1959, 87).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | негордий | негорда | негорде | негорді |
Родовий | негордого | негордої | негордого | негордих |
Давальний | негордому | негордій | негордому | негордим |
Знахідний | негордий, негордого | негорду | негорде | негорді, негордих |
Орудний | негордим | негордою | негордим | негордими |
Місцевий | на/у негордому, негордім | на/у негордій | на/у негордому, негордім | на/у негордих |