недовговічний
НЕДОВГОВІЧНИЙ, а, е. Нездатний існувати, жити протягом тривалого часу. Стан мого здоров'я такий, що я уважаю себе недовговічним (Коцюб., III, 1956, 261); Цю, так звану, добровольчу армію [білих] вважали неспроможною і недовговічною (Гжицький, Вел. надії, 1963, 70); //Який не може служити для чого-небудь протягом тривалого часу. Каркасні стіни недовговічні, бо деревина в них швидко гниє (Колг. Укр., 4, 1958, 14); // Який діє протягом короткого часу. З-за хмар визирнуло недовговічне осіннє сонце (Рибак, Що сталося.., 1947, 119).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | недовговічний | недовговічна | недовговічне | недовговічні |
Родовий | недовговічного | недовговічної | недовговічного | недовговічних |
Давальний | недовговічному | недовговічній | недовговічному | недовговічним |
Знахідний | недовговічний, недовговічного | недовговічну | недовговічне | недовговічні, недовговічних |
Орудний | недовговічним | недовговічною | недовговічним | недовговічними |
Місцевий | на/у недовговічному, недовговічнім | на/у недовговічній | на/у недовговічному, недовговічнім | на/у недовговічних |