недосяжний
НЕДОСЯЖНИЙ, а, е. 1. До якого неможливо або важко дістатися, добратися через велику відстань. Ворожі літаки десь понеслися далі в глиб країни. Тільки тепер Захар збагнув увесь жах такої раптової появи ворога, недосяжного в небі (Ле, Право.., 1957, 110); А мрії линули в простори. Туди, туди на сизі гори До недосяжних верховин (Олесь, Вибр., 1958, 391); // Надзвичайно великий, високий; безмежний. На небі світилися зірки, так само як і вчора, і позавчора. Десь, у недосяжній висоті мирно миготіли вони (Хижняк, Тамара, 1959, 123).
2. Те саме, що недоступний 2 - 4. Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося сміливих, але часом і недосяжних проектів! (Коцюб., І, 1955, 222); В її очах було щось глибоке, таємне і недосяжне (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 19);- Властолюбна королева Луїза, недавно горда і недосяжна, тепер щасливо посміхається, ловлячи кожен мій погляд і кожне слово (Кочура, Зол. грамота, 1960, 60).
3. З яким ніщо не може зрівнятися; неперевершений. Сонце стояло над степом міднолике, значне у своїй недосяжній величності (Рибак, Зброя.., 1943, 173).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | недосяжний | недосяжна | недосяжне | недосяжні |
Родовий | недосяжного | недосяжної | недосяжного | недосяжних |
Давальний | недосяжному | недосяжній | недосяжному | недосяжним |
Знахідний | недосяжний, недосяжного | недосяжну | недосяжне | недосяжні, недосяжних |
Орудний | недосяжним | недосяжною | недосяжним | недосяжними |
Місцевий | на/у недосяжному, недосяжнім | на/у недосяжній | на/у недосяжному, недосяжнім | на/у недосяжних |