незборений
НЕЗБОРЕНИЙ, а, е. Якого не зміг перемогти, скорити, збороти хто-нобудь; непереможений. Ми брали з кривавого бою, не знавши вагань у бою, оспівану, друже, тобою незборену землю свою (Уп., Вірші.., 1957, 38); Попереду був важкий марш тисячі людей, які героїчно вирвались з ворожого оточення і незборені, невловимі, йшли далі мстити і нищити ворогів... (Шер., В партиз. загонах, 1947, 74).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | незборений | незборена | незборене | незборені |
Родовий | незбореного | незбореної | незбореного | незборених |
Давальний | незбореному | незбореній | незбореному | незбореним |
Знахідний | незборений, незбореного | незборену | незборене | незборені, незборених |
Орудний | незбореним | незбореною | незбореним | незбореними |
Місцевий | на/у незбореному, незборенім | на/у незбореній | на/у незбореному, незборенім | на/у незборених |