нездержний
НЕЗДЕРЖНИЙ, а, е. Якого не можна або важко здержати, спинити і т. ін. Весела голосна розмова, веселий нездержний регіт аж розлягавсь по старому садку (Н.-Лев., І, 1956, 618); // Те саме, що нездержливий. Цей нездержний чоловік схоплювався з місця, в забутті ляскав по плечах того, хто сидів у кріслах перед ним (Ільч., Серце жде, 1939, 261).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нездержний | нездержна | нездержне | нездержні |
Родовий | нездержного | нездержної | нездержного | нездержних |
Давальний | нездержному | нездержній | нездержному | нездержним |
Знахідний | нездержний, нездержного | нездержну | нездержне | нездержні, нездержних |
Орудний | нездержним | нездержною | нездержним | нездержними |
Місцевий | на/у нездержному, нездержнім | на/у нездержній | на/у нездержному, нездержнім | на/у нездержних |