незмінно
НЕЗМІННО. Присл. до незмінний. Вночі не спала [Малуша], вдень не їла, зблідла, змарніла, тільки очі незмінно блищали (Скл., Святослав, 1959, 189); Одягався [Григорій] охайно, був незмінно пристойний і зосереджений (Довж., І, 1958, 66); Великий Жовтень розчинив нам брами, надійний шлях під сонцем нас веде. І хто цим шляхом йде незмінно з нами, той сам до щастя й розквіту іде (Забіла, Промені, 1951, 6).