незнайко
НЕЗНАЙКО, а, ч. і ж., розм. Людина, яка нічого не знає або не знає чого-небудь. Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить (Укр.. присл.., 1955, 91); Гордій уже давно знав, що Федот приїхав, ..але зараз навмисне удавав із себе незнайка і поводив себе так, ніби перший раз побачив (Тют., Вир, 1964, 233).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | незнайко | незнайки |
Родовий | незнайка | незнайків |
Давальний | незнайкові, незнайку | незнайкам |
Знахідний | незнайка | незнайків |
Орудний | незнайком | незнайками |
Місцевий | на/у незнайку | на/у незнайках |
Кличний | незнайку | незнайки |