незнаючий
НЕЗНАЮЧИЙ, а, е. Який не має достатніх знань, досвіду у чому-небудь; // у знач. ім. незнаючий, чого, ч .; незнаюча, чої, ж. Людина, яка не має достатніх знань, досвіду у чому-небудь. [Передерій:] Та що вам клопіт [вести діло Перепаді]? То клопіт нетямучому та незнаючому, а вам... (Мирний, V, 1955, 125).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | незнаючий | незнаюча | незнаюче | незнаючі |
Родовий | незнаючого | незнаючої | незнаючого | незнаючих |
Давальний | незнаючому | незнаючій | незнаючому | незнаючим |
Знахідний | незнаючий, незнаючого | незнаючу | незнаюче | незнаючі, незнаючих |
Орудний | незнаючим | незнаючою | незнаючим | незнаючими |
Місцевий | на/у незнаючому, незнаючім | на/у незнаючій | на/у незнаючому, незнаючім | на/у незнаючих |