нейротизм
НЕЙРОТИЗМ, -у, ч., мед. Характерологічна особливість людини, емоційна, психологічна нестійкість, схильність до психотравм; виражається в схильності до невротичних реакцій, нервових зривів, стану тривоги та ін.; в осіб з підвищеним нейротизмом через зайву вразливість і образливість може виникати емоційний стрес, вони довго переживають конфлікти, часто пригнічені, засмучені, дратівливі, тривожні, коло їхніх друзів звичайно звужується; ці риси досить стійкі і можуть бути згладжені в процесі наполегливого самовиховання.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нейротизм | нейротизми |
Родовий | нейротизму | нейротизмів |
Давальний | нейротизмові, нейротизму | нейротизмам |
Знахідний | нейротизм | нейротизми |
Орудний | нейротизмом | нейротизмами |
Місцевий | на/у нейротизмі | на/у нейротизмах |
Кличний | нейротизме | нейротизми |