НЕКВАПЛИВО. Присл. до неквапливий. Надія неквапливо складала у кошик посуд (Чорн., Красиві люди, 1961, 50); Тихими літніми вечорами у затишному садку неквапливо оповідав він про свою молодість (Хижняк, Тамара, 1959, 16); Дуби ростуть поволі, неквапливо (Рильський, III, 1961, 208).