нелегальний
НЕЛЕГАЛЬНИЙ, а, е. Заборонений законом; підпільний, незаконний. Син Григор, ще студентом, вступив у соціал-демократичну партію, в той час нелегальну (Головко, II, 1957, 585); Приїжджі із Цюріха привезли чимало нелегальної літератури (Кол., Терен.., 1959, 238); Шевченко налагоджує широкі зв'язки з нелегальними політичними гуртками в столиці і на Україні (Слово про Кобзаря, 1961, 153).
На нелегальному становищі - таємно, без законного дозволу. Вузенькими вулицями він обминув центр міста і підходив до будинку, в якому тимчасово мешкав на нелегальному становищі, під чужим прізвищем (Цюпа, Назустріч.., 1958, 55).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нелегальний | нелегальна | нелегальне | нелегальні |
Родовий | нелегального | нелегальної | нелегального | нелегальних |
Давальний | нелегальному | нелегальній | нелегальному | нелегальним |
Знахідний | нелегальний, нелегального | нелегальну | нелегальне | нелегальні, нелегальних |
Орудний | нелегальним | нелегальною | нелегальним | нелегальними |
Місцевий | на/у нелегальному, нелегальнім | на/у нелегальній | на/у нелегальному, нелегальнім | на/у нелегальних |