неосвічений
НЕОСВІЧЕНИЙ, а, е. Який не має освіти; неграмотний. Воно якось не пристало навіть людині з вищою освітою, з поважним становищем значного урядовця вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі... (Коцюб., І, 1955, 163); Він також був неосвічений (Фр., VIII, 1952, 396); // Який мало знає; малодосвідчений. Залякана сільська дитина, нечесана, погано одягнена, стає жертвою школярів і грубих, неосвічених учителів (Коцюб., III, 1956, 27).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неосвічений | неосвічена | неосвічене | неосвічені |
Родовий | неосвіченого | неосвіченої | неосвіченого | неосвічених |
Давальний | неосвіченому | неосвіченій | неосвіченому | неосвіченим |
Знахідний | неосвічений, неосвіченого | неосвічену | неосвічене | неосвічені, неосвічених |
Орудний | неосвіченим | неосвіченою | неосвіченим | неосвіченими |
Місцевий | на/у неосвіченому, неосвіченім | на/у неосвіченій | на/у неосвіченому, неосвіченім | на/у неосвічених |