непомильний
НЕПОМИЛЬНИЙ, а, е. Який не містить, не має в собі помилок; безпомилковий. Як і завсігди у Галушківського, рахунки були цілком непомильні, - причепитися в їх не було до чого (Гр., II, 1963, 92); Нехай водити буде вас [нащадків] Прадавня думка непомильна: Всього себе, увесь свій час Віддай отчизні неподільно (Черн., Поезії, 1959, 403).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | непомильний | непомильна | непомильне | непомильні |
Родовий | непомильного | непомильної | непомильного | непомильних |
Давальний | непомильному | непомильній | непомильному | непомильним |
Знахідний | непомильний, непомильного | непомильну | непомильне | непомильні, непомильних |
Орудний | непомильним | непомильною | непомильним | непомильними |
Місцевий | на/у непомильному, непомильнім | на/у непомильній | на/у непомильному, непомильнім | на/у непомильних |