неприхований
НЕПРИХОВАНИЙ, а, е. Який проявляється цілком відкрито. Уляна дивилася на комісара Шредера з неприхованим презирством (Довж., І, 1958, 292); В голосі дівчинки бринів неприхований страх (Донч., III, 1956, 31); Люди, які сиділи круг столу, з неприхованою цікавістю оглядали нас (Жур., Вечір.., 1958, 268).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неприхований | неприхована | неприховане | неприховані |
Родовий | неприхованого | неприхованої | неприхованого | неприхованих |
Давальний | неприхованому | неприхованій | неприхованому | неприхованим |
Знахідний | неприхований, неприхованого | неприховану | неприховане | неприховані, неприхованих |
Орудний | неприхованим | неприхованою | неприхованим | неприхованими |
Місцевий | на/у неприхованому, неприхованім | на/у неприхованій | на/у неприхованому, неприхованім | на/у неприхованих |