несмілість
НЕСМІЛІСТЬ, лості, ж. Властивість і стан за знач. несмілий. - Той тебе любить... про кого... ти думала... - казав Василь, задихаючись від несмілості (Кв.-Осн., II, 1956, 35); - Ти в моїй свавольній пісні Вчуєш де-не-де несмілість... (Л. Укр., IV, 1954, 203).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | несмілість | несмілості |
Родовий | несмілості, несмілости | несмілостей |
Давальний | несмілості | несмілостям |
Знахідний | несмілість | несмілості |
Орудний | несмілістю | несмілостями |
Місцевий | на/у несмілості | на/у несмілостях |
Кличний | несмілосте | несмілості |