неужиток
НЕУЖИТОК, тку, ч., діал. Непридатна для використання земля. - За кузнею лежать дві купи вугілля, покриті соломою, за ними старий неужиток, на якому росте ялівець густими кущами, а за ними ліс (Оп., Іду.., 1958, 474); Селянська земля в Галичині була здебільшого найгірша, самі мокляки й неужитки (Козл., Відродження.., 1950, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неужиток | неужитки |
Родовий | неужитку | неужитків |
Давальний | неужиткові, неужитку | неужиткам |
Знахідний | неужиток | неужитки |
Орудний | неужитком | неужитками |
Місцевий | на/у неужитку | на/у неужитках |
Кличний | неужитку | неужитки |