неуспіх
НЕУСПІХ, у, ч. Невдале, небажане для кого-, чого-небудь розв'язання, завершення і т. ін. чого-небудь. Невдача роботи над першою книгою, навіть цілковитий неуспіх першої книги ні в якому разі не повинні обірвати в молодого літератора його бажання, його вирішення писати (Смолич, Перша книга, 1951, 68); Долю операції, успіх чи неуспіх її, могла вирішити, зрештою, тільки вона, матінка-піхота! (Гончар, III, 1959, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неуспіх | неуспіхи |
Родовий | неуспіху | неуспіхів |
Давальний | неуспіхові, неуспіху | неуспіхам |
Знахідний | неуспіх | неуспіхи |
Орудний | неуспіхом | неуспіхами |
Місцевий | на/у неуспіху | на/у неуспіхах |
Кличний | неуспіху | неуспіхи |