неухильний
НЕУХИЛЬНИЙ, а, е. Який не має відхилень від чого-небудь; незмінний, постійний. Швидке зростання радянської економіки обумовлює неухильне піднесення добробуту і культурного рівня трудящих (Наука.., 12, 1957, 5); // Який виявляє стійкість, твердість, непохитність. Данило помітив, що Артемченко може бути неухильним, вимогливим (Коп., Лейтенанти, 1947, 211).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неухильний | неухильна | неухильне | неухильні |
Родовий | неухильного | неухильної | неухильного | неухильних |
Давальний | неухильному | неухильній | неухильному | неухильним |
Знахідний | неухильний, неухильного | неухильну | неухильне | неухильні, неухильних |
Орудний | неухильним | неухильною | неухильним | неухильними |
Місцевий | на/у неухильному, неухильнім | на/у неухильній | на/у неухильному, неухильнім | на/у неухильних |