нефоремний
НЕФОРЕМНИЙ, а, е, діал. Безформний. Небо закуталось в однобарвну сірину; нефоремні снігові хмари збились під нього (Коб., І, 1956, 547).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нефоремний | нефоремна | нефоремне | нефоремні |
Родовий | нефоремного | нефоремної | нефоремного | нефоремних |
Давальний | нефоремному | нефоремній | нефоремному | нефоремним |
Знахідний | нефоремний, нефоремного | нефоремну | нефоремне | нефоремні, нефоремних |
Орудний | нефоремним | нефоремною | нефоремним | нефоремними |
Місцевий | на/у нефоремному, нефоремнім | на/у нефоремній | на/у нефоремному, нефоремнім | на/у нефоремних |