нечема
НЕЧЕМА, и, ч. і ж. Нечемна, невихована, неввічлива людина. Чемність серед простолюду в усі віки була свята й висока, а бундючних гевалів, непоштивих та негречних, не любили добрі люди ніколи й ніде, хоч би й були ті нечеми значними панами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 26); - Що вона зараз думає про нього? Нечема, приставака, межи очі лізе з своїми недоречними послугами... (Гончар, Новели, 1954, 153).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нечема | нечеми |
Родовий | нечеми | нечем |
Давальний | нечемі | нечемам |
Знахідний | нечему | нечем |
Орудний | нечемою | нечемами |
Місцевий | на/у нечемі | на/у нечемах |
Кличний | нечемо | нечеми |