нечепура
НЕЧЕПУРА, и, ч. і ж. Неохайна, нечепурна людина. Мелашка сама додивлялась при вдяганні [Богдана], осмикувала легкий малиновий кунтуш, витирала ганчірками порох на шаблі. - А то побачить пані Мотрона нелад у строї, ще нечепурою назве мене... (Ле, Хмельницький, І, 1957, 241); Вовка написав обіцянку тримати всі книжки й зошити, як новенькі. Подумайте, мій нечепура Вовка - і таке обіцяє! (Ів., Таємниця, 1959, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нечепура | нечепури |
Родовий | нечепури | нечепур |
Давальний | нечепурі | нечепурам |
Знахідний | нечепуру | нечепур |
Орудний | нечепурою | нечепурами |
Місцевий | на/у нечепурі | на/у нечепурах |
Кличний | нечепуро | нечепури |