нечесний
НЕЧЕСНИЙ, а, е. Дії й учинки якого суперечать законам моралі, вимогам честі, порядності; непорядний. - Він нечесний чоловік, він злодій (Н.-Лев., III, 1956, 301); - Хіба ж чесна людина може стояти за багатих?! - Так дядя мій нечесний, виходить? - ..скипів Павлуша (Головко, II, 1957, 271); // Який характеризує кого-небудь як безчесну, непорядну людину. Нечесними.. були тепер його викрутаси перед Стахою (Вільде, Сестри.., 1958, 564).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нечесний | нечесна | нечесне | нечесні |
Родовий | нечесного | нечесної | нечесного | нечесних |
Давальний | нечесному | нечесній | нечесному | нечесним |
Знахідний | нечесний, нечесного | нечесну | нечесне | нечесні, нечесних |
Орудний | нечесним | нечесною | нечесним | нечесними |
Місцевий | на/у нечесному, нечеснім | на/у нечесній | на/у нечесному, нечеснім | на/у нечесних |