нечесть
НЕЧЕСТЬ, і, ж., заст. Наруга, ганьба. Красти для самого зиску він уважав нечестю для своєї професії (Фр., II, 1950, 239); Дружинники були крайньо озлоблені, раз тому, що не брали участі у бою, а також тому, що на них падала нечесть бути під проводом зрадника і боягуза, який тікає від ворога (Оп., Іду.., 1958, 69).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нечесть | нечесті |
Родовий | нечесті, нечести | нечестей |
Давальний | нечесті | нечестям |
Знахідний | нечесть | нечесті |
Орудний | нечестю | нечестями |
Місцевий | на/у нечесті | на/у нечестях |
Кличний | нечесте | нечесті |