нидіння
НИДІННЯ, я, с. Стан за знач. нидіти. Сербський учений [Караджич] яскраво розкрив творчі здібності простого, приреченого, здавалося, на безпросвітне нидіння народу, показав незмірні багатства його духовного світу (Рад. літ-во, 2, 1964, 112); Від довгого нидіння в казематах неждана воля й повітря п'янили його (Козл., Ю. Крук, 1957, 504); Вся його постать аж надто голосно говорила, що й минуле його життя було не життя, а вічне нидіння та бідування (Фр., І, 1955, 277).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нидіння | нидіння |
Родовий | нидіння | нидінь |
Давальний | нидінню | нидінням |
Знахідний | нидіння | нидіння |
Орудний | нидінням | нидіннями |
Місцевий | на/у нидінні | на/у нидіннях |
Кличний | нидіння | нидіння |