низькопробний
НИЗЬКОПРОБНИЙ, а, е. 1. Який має низьку пробу через велику домішку міді і олова (про золото, срібло).
2. перен. Який має погану, низьку якість. Неодноразово скаржився М. Кропивницький на низькопробний репертуар провінціальних труп того часу (Збірник про Кроп., 1955, 84); Ведмежу послугу робить радянській музичній культурі легка промисловість, яка масово випускає грампластинки зі зразками низькопробної зарубіжної музики (Мист., 2, 1961, 39).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | низькопробний | низькопробна | низькопробне | низькопробні |
Родовий | низькопробного | низькопробної | низькопробного | низькопробних |
Давальний | низькопробному | низькопробній | низькопробному | низькопробним |
Знахідний | низькопробний, низькопробного | низькопробну | низькопробне | низькопробні, низькопробних |
Орудний | низькопробним | низькопробною | низькопробним | низькопробними |
Місцевий | на/у низькопробному, низькопробнім | на/у низькопробній | на/у низькопробному, низькопробнім | на/у низькопробних |