нирець
НИРЕЦЬ, рця, ч. 1. Той, хто ниряє, займається нирянням. Найвправніші нирці не можуть сягнути дна в його [Дніпра] холодних глибинах (Гончар, І, 1959, 41).
2. розм. Те саме, що нирок. Перелітне птаство кружляло над водою. Прошуміли над головою довгасті короткокрилі нирці (Горд., Дівчина.., 1954, 16); Низько над водою обважніло пролітали плямисті гагари та запізнілі білогруді полярні нирці (Досв., Вибр., 1959, 289); Осінь.. Ще зелено у плавнях. Качки літають над водою, нирці та інші водоплавні гості (Довж., III, 1960, 499).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нирець | нирці |
Родовий | нирця | нирців |
Давальний | нирцеві, нирцю | нирцям |
Знахідний | нирця | нирців |
Орудний | нирцем | нирцями |
Місцевий | на/у нирці, нирцеві | на/у нирцях |
Кличний | нирцю | нирці |