нишком
НИШКОМ, присл. 1. Тихо. Устав Чіпка тихо; налапав двері; нишком вийшов у сіни (Мирний, І, 1949, 333); - Мабуть-таки захворів наш синок, - нишком звернулася мати до батька. - І вночі не спав, і зараз схопився... (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 210); // Притаївшись, мовчки. Софійка втекла на леваду, до старої дуплистої верби. Забилася в дупло і нишком сиділа, щоб не помітили дорослі (Дім., Ідол, 1961, 10).
2. Крадькома, потай, щоб інші не бачили, не знали. А нумо знову віршувать. Звичайне, нишком (Шевч., II, 1963, 78); Пан, нишком од панії, дав їй карбованця грошей, та не взяла Катря (Вовчок, І, 1955, 130); Зюзін нишком малював карикатуру на Андрія - дуже їдку і образливу (Збан., Курил. о-ви, 1963, 169).