нищівний
НИЩІВНИЙ, а, е. Який має велику руйнівну, знищувальну силу. Здійснити програму роззброєння - значить назавжди ліквідувати загрозу нищівної війни, назавжди утвердити мир на землі (Ком. Укр., 10, 1959, 5); Вони [німці] панічно тікали з Веселого, підставляючи під нищівний вогонь свою живу силу й техніку (Ле, Мої листи, 1945, 181); // Дуже великий, сильний. Жити в наметах у степу тут не дуже зручно, набридають чорні бурі з їх нищівною силою (Дмит., Розлука, 1957, 186); Наші хоробрі партизани зуміють проникнути в найглибші тили ворога першими, щоб там завдати ряд нищівних ударів (Шиян, Партиз. край, 1946, 128); // Різкий, нещадний, непримиренний. Ленін піддав нищівній критиці антимарксистські погляди Богданова та інших махістів на суспільство (Біогр. Леніна, 1955, 105); // Сповнений зневаги, осуду, презирства. На бігу Козаков метнув нищівний погляд на Македона і люто вхопив його рисака за храп (Гончар, І, 1954, 399).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нищівний | нищівна | нищівне | нищівні |
Родовий | нищівного | нищівної | нищівного | нищівних |
Давальний | нищівному | нищівній | нищівному | нищівним |
Знахідний | нищівний, нищівного | нищівну | нищівне | нищівні, нищівних |
Орудний | нищівним | нищівною | нищівним | нищівними |
Місцевий | на/у нищівному, нищівнім | на/у нищівній | на/у нищівному, нищівнім | на/у нищівних |