нокати
НОКАТИ, аю, аєш, недок. Говорити, повторювати вигук "но", перев. підганяючи коней. Дядько Степан уже не співав. Він нокав на Буяна [коня], який ледве брьохкався в глибокому снігу (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 121); - Та не витикайся з гарби, щоб вони тебе не побачили! І не нокай, і не цмокай! Потихеньку їдь! (Вишня, II, 1956, 224).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нокаю | нокаємо |
2 особа | нокаєш | нокаєте |
3 особа | нокає | нокають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нокатиму | нокатимемо |
2 особа | нокатимеш | нокатимете |
3 особа | нокатиме | нокатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нокав | нокали |
Жіночий рід | нокала | |
Середній рід | нокало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нокаймо | |
2 особа | нокай | нокайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нокаючи | |
Минулий час | нокавши |