нормувати
НОРМУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Визначати, установлювати, запроваджувати норму в чому-небудь. Треба навчитись планувати своє власне життя, нормувати свою працю і розподіляти робочий час (Смолич, Перша книга, 1961, 50); З часом князі стали нормувати її [данини] розміри, і вона перетворювалась в постійну державну подать (Іст. УРСР, І, 1953, 51).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нормую | нормуємо |
2 особа | нормуєш | нормуєте |
3 особа | нормує | нормують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нормуватиму | нормуватимемо |
2 особа | нормуватимеш | нормуватимете |
3 особа | нормуватиме | нормуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нормував | нормували |
Жіночий рід | нормувала | |
Середній рід | нормувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нормуймо | |
2 особа | нормуй | нормуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нормуючи | |
Минулий час | нормувавши |